МЕНЮ САЙТУ

ОФІЦІЙНІ САЙТИ










ДРУЗІ САЙТУ




Будинок для дітей
та юнацтва



Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 
 
Ткачук  Наталія  Володимирівна
1968 року народження, 
вихователь Липоводолинського 
ДНЗ(ясла-садка)  «Веселка» .
Освіта вища, педагогічна,  
закінчила ГДПУ за спеціальністю
«Вихователь в дошкільному закладі».
Педагогічний стаж роботи – 27 років
За результатами останньої атестації  
присвоєно  І кваліфікаційну  категорію.
Переможець районного туру конкурсу 
"Вихователь року" у 2013 р.
 
ПРОФЕСІЙНЕ КРЕДО:
«Якщо твої наміри розраховані на рік –сій жито,
якщо твої задуми розраховані на десятиліття - 
саджай дерева.
Коли ж вони сягають віків –виховуй дітей»                
ТВОРЧО – ПРОФЕСІЙНА ПОЗИЦІЯ:
До кожної дитини ключ знайти,   
                                                У праці результат хороший мати,                                                 
 Упевнено і творчо до мети  іти,  
З любов’ю  серце  дітям  віддавати.
 
ВІРШОВАНІ РЯДКИ З АВТОБІОГРАФІЇ  
Тут, у Липовій Долині,пізньою весною
Народилося в роддомі дівча чорноброве.
Так батьки оті зраділи, що здійснилась мрія,
Її Наталею назвали, так як і хотіли.
Полюбляло це дівча змалку малювати,
Трохи з ляльками пограти, казочки їм розказати.
А коли пішла до школи - все було цікаво!
Учениця була гарна- гордилася мама.
Невідказне це дівча всим допомагало:
Мамі вдома, друзям в школі – все кругом встигала.
Шкільні роки пролетіли, мама запитала:
                       - Куди, доню, ти тепер хочеш іти далі?
Та недовго довелося відповідь чекати:                 
- В Лебединське педучилище  їду поступати!
Швидко плинули роки…
Так, закінчила навчання – вихователь справжній!
Повернулася додому в Липову Долину,
В дитсадочок «Веселка» її запросили.
Мрія в неї ще була – освіту вищу мати,
І надумала вона заочно поступати.
Оця жінка невгамовна так вона й зробила,
І у Глухівський університет зразу ж і вступила.
Тож тепер вона вищу освіту має,
В конкурсах завжди перші місця займає.
Гордимося завжди нею ми – і дорослі, і малі!
Працювати із дітьми для неї потіха,
Оте їхнє щебетання не дає старіти.
Все тепло вона вкладає в серденька дитячі,
Вся малеча її любить за серце гаряче.
Тож працює вже давно з дітками малими,
Має сина і свого – красеня Богдана.
Та і ми, колеги, теж дякуємо Богу,
Що працюємо із нею вже багато років...
 
ЇЇ професія – 
це поклик серця та стан душі… 
Творча праця можлива тільки тоді, коли людина ставиться до роботи з любов’ю, коли вона свідомо бачить у ній радість…,коли праця робиться для неї основною формою прояву особистості і таланту.А.С. Макаренко …
«Я пишаюся своєю професією, бо відчуваю, що робота вихователя стала для мене покликанням. Як на мене, це не просто професія — а стан моєї душі. Я радію тому, що можу принести користь своїм вихованцям — майбутнім громадянам нашої держави — своєю працею, досвідом та вміннями. 
Моє життєве кредо: сучасний педагог — це той, що крокує в ногу з часом.»
Я педагог і цим пишаюсь.
Це спалах серця і моя це доля.
Летить душа у світ дитячий –
Це вибір мій, а не з чиєїсь волі.
Несу малечі я з любов'ю
Тепло і радість, світло і надію,
Веду шляхом знання і правди
І це роблю з душею, як умію.
Веду дітей у світ чудовий,
Що від щедрот землі, щедрот природи.
Вчимося разом цінувати
Його скарби й традиції народу.
Вкраїна – дім для всіх нас рідний,
Наснага духу й міці в лихоліття.
А щоб ця істина відкрилась,
Я серцем щирим віддаюся дітям. 
Кожна дитина – особливий світ, і пізнати його може той, хто вміє разом із малюком розділити його прикрощі і тривоги, радощі і успіхи. Дитина завжди має відчувати тепло сильної руки, чути биття серця близької людини, яка завжди поруч, завжди допоможе, все пояснить, зрозуміє. І такою людиною є Наталія Володимирівна. Вона відноситься до категорії вихователів допитливих  та невгамовних, одержимих думками про творчість, про розвиток дитини.  Діти для неї – джерело творчості і наснаги.          
Кожен її день – це  нові пошуки, сумніви, досягнення… Педагог не уявляє себе поза цим процесом. Застосовуючи елементи інноваційних педагогічних технологій  завжди прагне  мати позитивні результати у спільній роботі з дітьми. Як би не склалися обставини, Наталія Володимирівна  бачить своїх  вихованців  здоровими, веселими, розумними, вихованими. Що може бути краще? Ось чому вихователь щедро віддає дітям всі свої знання, всі  свої уміння, свою душу і серце. Вона впевнена, що життя малюка буде емоційно-комфортним у тому разі, якщо дорослий звертає увагу на навколишній світ, природу, людей, їх діяльність. Дитині змалку потрібно відкривати красу, і не епізодично, не періодично, а щодня, щохвилини, повсюди і в різних її проявах.          
Все, що відбувається на заняттях у вихователя  – це повноправне життя маленької людини, якій завжди є місце для саморозвитку, самореалізації, самовираження. Завдяки створеному пізнавальному середовищу, дидактичним іграм, посібникам педагог плекає у своїх вихованців творчу наснагу, нестандартність мислення, оригінальність у відтворенні оточуючої дійсності.„           
Найголовнішим у роботі з дітьми вихователь вважає принцип прийняття дитини такою, якою вона є.  Це означає, що в центрі уваги педагога стоїть реальна дитина з усіма її різноманітними інтересами, здібностями, прагненням бути самостійною. Таке ставлення до дітей допомагає їй  більше любити, цінувати їх неповторну індивідуальність.А скільки разів її добрі і ніжні руки вгамовували дитячі прикрощі і образи. Та все ж, що може бути краще за радість на дитячих обличчях, в яку вкладено вміння, творчість і мудрість.Та найбільшим досягненням є те, що її вихованці навчаються берегти і нести в собі чи не найбільший скарб: бути гідними громадянами своєї країни – любити і берегти свій рідний край, свою родину, свою маленьку Батьківщину.Наталія Володимирівна  постійно працює над собою, підвищує свій професійний рівень, вона є активним учасником свят, розваг в дитсадку, масових заходів районного рівня, протягом чотирьох років є керівником районного методичного об’єднання вихователів, саме її кандитару обрано для участі у районному конкурсі «Вихователь року – 2013». Недарма люблять і поважають Наталію Володимирівну  батьки, діти і ми - колеги. Очі цієї жінки завжди сяють  в усмішці, і ніколи не згасає палкий вогник її серця, яке багато років ще даруватиме тепло і ніжність найбільшому створінню на землі, ім’я якому ДИТИНА!         
…І кожного разу, щодня педагог повторює:
"Я  вихователь...-  і залишуся ним на все своє життя…" 
 
 
 
Вхід на сайт

Пошук

Календар